Герб Великобагачанської об’єднаної територіальної громади

Прапор Великобагачанської об’єднаної територіальної громади

Великобагачанська об’єднана територіальна громада Громада розташована в центральній частині Полтавської області в межах Великобагачанського району, що на півночі межує з Миргородським районом, на південному сході — з Решетилівським, на заході — з Хорольським, на півдні — з Глобинським, на північному сході — з Шишацьким. Центр громади – селище Велика Багачка. (понад 5,7 тис. мешканців).

Площа Великобагачанської ОТГ – 332,64 км². До громади входить 4 сільські ради – старостинські округи (Багачанська Перший старостинський округ, Радивонівський старостинський округ, Степанівський старостинський округ, Якимівський старостинський округ) та Великобагачанська селищна рада. Громада складається з 22 населених пунктів, 21 села (село Багачка Перша, Пушкареве, Семенівка, Широке, Радивонівка, Володимирівка, Мар’янівка, Перекопівка, Степанівка, Стефанівщина, Якимове, Балюки, Байрак, Буряківщина, Бутова Долина, Гарнокут, Довгалівка, Затон, Мала Решетилівка, Пилипенки, Шепелі) та 1 селища (Велика Багачка).

Житловий фонд Великобагачанської ОТГ станом на 2017 рік становить 116,96 тис. м 2 . (Без врахування даних по смт Велика Багачка), житлова забезпеченість становить 32,5 м 2 / особу(Без врахування даних по смт Велика Багачка), що є вищим за показник по області, який на 2017 рік становить 29,5/м2 особу для сільської місцевості.

Територія громади лежить в межах природної зони Лісостепу на лівобережжі р. Дніпро в долині річки Псел. В її межах домінують лісостепові підвищені у поєднані із лучно-степовими низовинними ландшафти.

Транспортно географічне положення Великобагачанської селищної громади є винятково вигідним. Її центр лежить за 127 км від м. Кременчук та близько 180 від м. Черкаси – портів на головній водній транспортній артерії країни р. Дніпро, південну частину громади перетинає важлива автомобільна автомагістраль – вропейський маршрут E40. Це найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Китаєм. Центр громади розміщений менше ніж за 30 км від важливої залізничної станції в м. Миргород.

Будучи віддаленим від промислових центрів, ця територія є екологічно чистою, тому тут функціонує санаторій «Псел». Головне багатство санаторію - хлоридно-натрієва слаболужна мінеральна вода «Великобагачанська», яка використовується для питного лікування і зовнішнього застосування. Мінеральну воду санаторій одержує з власних свердловин глибиною 300 м, розташованих на його території.

Соціальна інфраструктура громади представлена 17 навчальними закладами (7 Дошкільних навчальних закладів, 8 загальноосвітніх шкіл різних ступенів, Спеціалізована Великобагачанська дитячо-юнацька спортивна школа та Районна станція юних техніків за (селище Велика Багачка), 6 будинками культури, 10 бібліотеками. Мережа лікувально- профілактичних закладів ОТГ складається із центральної районної лікарні, районного центру первинної медико-санітарної допомоги, 3 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів. У складі центральної районної лікарні діють дитяча та районна поліклініки, жіноча консультація, відділення швидкої медичної допомоги. Також функціонують 4 аптеки і приватний стоматологічний кабінет. Заклади харчування Великобагачанської ОТГ представлені ресторанами, кафе, кафетеріями, піцеріями та магазинами-кафе. Для послуг населення Великобагачанської ОТГ функціонують 40 продовольчих магазинів, 18 промислових магазинів, 5 магазинів будівельних матеріалів , 4 магазини автозапчастин , 11 магазинів одягу та взуття , 2 магазини канцтоварів , 2 магазини ювелірних виробів ,6 салонів краси , 2 заклади ритуальних послуг ,майстерні по ремонту одягу , пошиттю штор та ремонту годинників. Також в громаді працюють 11 відділень поштового зв’язку. В кожному старостинському окрузі є відділення поштового зв’язку «Укрпошта», в селищі Велика Багачка також функціонують недержавні відділення поштового зв’язку – «Нова пошта», « Інтайм», «Делівері».

Великобагачанська ОТГ розміщена в лісостеповій зоні, має сприятливі агро-кліматичні умови та землересурсний потенціал, а також достатню кількість трудових ресурсів, що забезпечує високий рівень розвитку сільського господарства . Сприятливим є також розташування ОТГ відносно основних промислових центрів України - Києва та Харкова, а також близькість до індустріального Придніпров’я і Донбасу.

Сучасна промисловість Великобагачанського району є комплексом невеликих підприємств місцевого значення, пов’язаних з переробкою сільськогосподарської продукції і обслуговуванням населення селища. Вона представлена фабрикою «Веснянка», хлібокомбінатом і друкарнею.

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур, свинарстві та відгодівлі великої рогатої худоби молочно-м’ясного спрямування, а також птахівництві. У структурі сільськогосподарського виробництва обсяги рослинництва становлять 81,4 %, тваринництва – 18,6 %.

Великобагачанський старостинський округ

Старостинський округ знаходиться в центральній частині громади. На півночі округ межує з Уствицькою та Широкодолинською сільськими радами, на сході – з Шишацьким районом , на півдні – Степанівським старостинським округом та Білоцерківською сільською радоою, на заході – з Широкодолинською , Кротівщинською сільськими радами та Якимівським старостинським округом.

Площа селищної ради становить 159,2 км². Селище Велика Багачка є центром однойменної міжгосподарської системи розселення, до якої входить 9 сіл - Байрак, Буряківщина, Бутова Долина, Гарнокут, Довгалівка, Затон, Мала Решетилівка, Пилипенки, Шепелі. Чисельність селищної ради становить 7115 осіб, житловий фонд становить – 33,85 тис. м², житлова забезпеченість становить 26 м²/ особу, (Без урахування даних по Великій Багачці) що є менше значення цього показника по району.

Територія лежить повністю в лісостеповій зоні, головна водна артерія краю – річка Псел , що належить до басейну Дніпра і є його лівою притокою. На південний схід від смт Велика Багачка впадає до Псла річка Багачка. Територія має сільськогосподарське спрямування , через сприятливі агрокліматичні умови та родючі ґрунти (чорноземи типові).

В селищі Велика Багачка по вулиці Шевченка 130 розташований автовокзал, через який проходять рейсові автобуси з Кременчуга, Лохвиці, Миргорода, Мелітополя до Полтави, Харкова, Миргорода, Нікополя. Через Велику Багачку також проходять 2 автомобільні дороги місцевого значення , це автошлях Т 1727 ( що бере початок у Великій Багачці, проходить через Великі Сорочинці та закінчується у Зінькові, довжина 76,1 км) та автошлях Т 1719 ( що бере початок в Миргороді , проходить через Велику Багачку та закінчується у Подолі, довжина 34 км).

Соціальна інфраструктура старостинського округу представлена дошкільними навчальними закладами в селищі Велика Багачка та селах Бутова Долина та Довгалівка, загальноосвітньою школою І ступеню в селі Бутова Долина, загальноосвітніми школами І-ІІ ступенів в селах Байрак та Довгалівка та загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів в селищі Велика Багачка, Спеціалізована Великобагачанська дитячо-юнацька спортивна школа та Районна станція юних техніків (селище Велика Багачка). Щодо закладів культури, то в межах округу функціонують Районний будинок творчості дітей та юнацтва, Байрацький сільський будинок культури та Бутоводолинський сільський будинок культури.

Мережа лікувально-профілактичних закладів округу складається із центральної районної лікарні (Селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 21), районного центру первинної медико-санітарної допомоги (селище Велика Багачка), амбулаторію загальної практики сімейної медицини(селище Велика Багачк), 3 фельдшерсько-акушерських пунктів(село Бутова Долина, вул. Миру, 108, село Довгалівка, вул. Молодіжна, 26 , село Байрак, вул Лугова 3). У складі центральної районної лікарні діють дитяча та районна поліклініки, жіноча консультація, відділення швидкої медичної допомоги. Також функціонують 2 аптеки і приватний стоматологічний кабінет (селище Велика Багачка, вул.Набережна , 76).

Заклади харчування Великобагачанського старостинського огругу представлені ресторанами, кафе, кафетеріями, піцеріями та магазинами-кафе. Найбільше їх розташовано в селищі Велика Багачка. Для послуг населення округу функціонують 22 продовольчих магазини, 18 промислових магазинів, 5 магазинів будматеріалів, 4 магазини автозапчастин, 11 магазинів одягу то взуття, 2 магазини канцтоварів та ювелірних виробів, 6 салонів краси, 2 заклади ритуальних послуг, майстерні по ремонту одягу, пошиттю штор та ремонту годинників. В селищі Велика Багачка працюють відділення «Укрпошти» , «Нова пошта», «Інтайм» та «Делівері», а також відділення Приват Банку, Райфайзен Банк Аваль, Полтава – банк та Ощадбанк . В селищі Велика Багачка на березі річки Псел функціонує санаторій «Псел», що славиться своїми лікувальними хлоридно-натрієвими мінеральними водами, що добуваються з свердловин глибиною 300 м.

Промисловість Великобагачанського старостинського округу представлена комплексом невеликих підприємств переважно сільськогосподарського спрямування, що формують всю промислову базу Великобагачанської ОТГ. Фабрика "Веснянка" розташована в смт. Велика Багачка по вул. Черкаса 6.Основна продукція - швейні і комплектуючі вироби. Крім того, фабрика випускає палену цеглу, меблі, сувеніри та інші товари народного споживання. Великобaгачанський хлібокомбінат розташований в смт Велика Багачка по вул.Каштанова, 173. Підприємство випускає хлібобулочні та кондитерські вироби в асортименті . На території селища знаходяться також інші підприємства харчової промисловості, які виробляють соняшникову олію, макаронні та хлібобулочні вироби для потреб населення ОТГ.

Багачанський Перший старостинський округ

Старостинський округ знаходиться в центральній частині громади на захід від Великобагачанської селищної ради. На півночі округ межує з Якимівським старостинським округом, на сході – з Степанівським та Великобагачанським старостинськими округами, на півдні – з Рокитянською сільською радою, на заході – з Радивонівським старостинським округом.

Площа сільської ради становить 56,57 км². До складу старостинського округу входить 4 села: Багачка Перша, Пушкареве, Семенівка, Широке. Центр округу – с. Багачка Перша, знаходиться на відстані 17,2км до районного центру – селища Велика Багачка. Чисельність населення становить 715 осіб, житловий фонд становить – 24,55 тис.м 2 , житлова забезпеченість становить 30,4 м 2 / особу, що є менше значення цього показника по району.

Округ лежить в межах лісостепової зони , під степовою рослинністю сформувалися родючі чорноземи типові. По селу Багачка Перша протікає пересихаючий струмок з загатою, поруч з селом знаходиться заболочене озеро Поклевате.

Поруч з округом проходить автомобільна дорога М03 , вона ж Е40(має міжнародне значення, сполучає Київ, Харків та кордон з Росією) E40- найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що з’єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією.

Соціальна інфраструктура старостинського округу представлена дошкільним навчальним закладом «Барвінок» в селі Семенівка та загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів в селі Багачка Перша. Мережа лікувально-профілактичних закладів складається з амбулаторії загальної практики сімейної медицини (село Багачка Перша) , 2 фельдшерсько-акушерських пунктів (село Пушкареве, вул. Комарова, 16а, село Семенівка, вул. Центральна, 17). Культурний комплекс включає в себе Багачанський Перший сільський будинок культури (село Багачка Перша, вул. Миру,34) та сільську бібліотеку, що знаходиться за тією ж адресою .Для послуг населення функціонують 3 продовольчих магазини (села Багачка Перша, Пушкареве, Семенівка) та відділення «Укрпошти».

В межах округу немає промислових підприємств, територія має сільськогосподарське спрямування. Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур, свинарстві та відгодівлі великої рогатої худоби молочно-м’ясного спрямування, а також птахівництві.

Радивонівський старостинський округ

Старостинський округ знаходиться в південно-західній частині Великобагачанської ОТГ та витягнутий смугою з півночі на південь. На північному-сході округ межує з Багачанським Першим старостинським округом, на сході – з Рокитянською сільською радою, на півдні з Глобинським районом Полтавської області, на заході та північному-заході межує з Хорольським районом Полтавської області.

Площа старостинського округу становить 56,57 км². До складу округу входить 4 села: Радивонівка, Володимирівка, Мар’янівка, Перекопівка. Центр старостинського округу – с. Радивонівка, знаходиться на відстані 32,9 км до районного центру. Чисельність населення становить 1299 осіб, житловий фонд становить – 34 тис. м 2, житлова забезпеченість становить 39,4 м 2 / особу, що є вище значення цього показника по району.

Село Радивонівка знаходиться в межах лісостепової зони на березі безіменної річечки, яка через 9 км впадає в річку Хорол, нижче за течією примикає село Перекопівка. На річці кілька загат.

Поруч з селом Радивонівка проходить автомобільна дорога М03 , вона ж Е40 (має міжнародне значення, сполучає Київ, Харків та кордон з Росією) E40- найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що з’єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією.

Соціальна інфраструктура старостинського округу представлена дошкільним навчальним закладом «Дитсадок» в селі Радивонівка та загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, що знаходиться по вулиці Шкільна, 2. Культурний комплекс налічує 2 бібліотеки-філії в селах Радивонівка та Мар’янівка.

Мережа лікувально-профілактичних закладів складається з амбулаторію загальної практики сімейної медицини в селищі Радивонівка та фельдшерсько-акушерського пункту в селі Мар’янівка. В селі Радивонівка працює аптека.

У селі Радивонівка закладами харчування є кафе «Сенат», кафетерій «Валентина», кафетерій «Наталі» та кафетерій «Хатинка». В селі Мар’янівка функціонують кафе «Люан» та кафе «Світлана». Працюють 3 продовольчих магазини («Валентина», «Хатинка» - село Радивонівка та в селі Мар’янівка) , відділення «Ощадбанку» та відділення поштового зв’язку «Укрпошта».

В межах округу функціонують молочно-товарна ферма та агрофірма «Україна» (с. Радивонівка), птахо-товарна ферма (с. Мар’янівка). Регіональна специфіка сільського господарства полягає в тому, що найважливіший компонент сільськогосподарського виробництва – ґрунт має високу природну родючість (чорноземи типові та солонцюваті). Завдяки цьому фактору, при порівняно нижчій фондозабезпеченості і фондоозброєності праці досягається більш висока, ніж у середньому в Україні, ефективність сільського господарства.

Степанівський старостинський округ

Старостинський округ знаходиться в центральній частині громади на південь від Великобагачанського округу. На сході межує з Білоцерківською сільською радою, на півдні з Рокитянською сільською радою , на заході з Багачанським Першим старостинським округом.

Площа старостинського округу становить 28,03 км². До складу округу входить 2 села: Степанівка, Стефанівщина. Центр старостинського округу – с. Степанівка, знаходиться на відстані 13,5 км до районного центру . Чисельність населення становить 493 осіб, житловий фонд становить – 13,6 тис. м 2 , житлова забезпеченість становить 31,4 м 2 / особу, що дорівнює середньому значенню цього показника по району.

Край знаходиться в межах лісостепової зони, грунти – чорноземи типові. По селах проходять невеликі пересихаючі потічки з загатами.

Поруч з Старостинським округом проходить автомобільна дорога М03 вона ж Е40 (має міжнародне значення, сполучає Київ, Харків та кордон з Росією) E40- найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією.

Соціальна інфраструктура округу представлена дошкільним навчальним закладом «Світлячок» та загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів в селі Степанівка. Культурний комплекс складається з Степанівського сільського будинку культури та сільської бібліотеки, що розташовані по вулиці Комарова, 4.

Мережа лікувально-профілактичних закладів складається з фельдшерсько-акушерського пункту в селі Степанівка по вул. Комарова, 3.

У селі Степанівка є 3 кафе (кафе «Зодіак» (вул.Молодіжна, 17), кафе «Людмила» (вул. Комарова, 2) та кафе «У мекса») продовольчий магазин та відділення «Укрпошти».

В межах старостинського округу не функціонують промислові підприємства, населення переважно працює в дрібних фермерських господарствах та підсобних домогосподарствах. Зокрема працює приватне підприємство «Комунар», що займається виробництвом зерна, зернобобових, кукурудзи, соняшника, буряка, силосу, сіна , ВРХ, молока.

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур, свинарстві та відгодівлі великої рогатої худоби молочно-м’ясного спрямування, а також птахівництві.

Якимівський старостинський округ

Старостинський округ знаходиться в центральній частині Великобагачанської територіальної громади. На півночі він межує з Бутоводолинською сільською радою, на північному-сході та сході з Великобагачанським старостинським округом, на півдні з Степанівським старостинським округом , на заході з Багачанським Першим старостинським округом.

Площа старостинського округу становить 44,21км². До складу округу входить 2 села: Якимове, Балюки. Центр старостинського округу – с. Якимове, знаходиться на відстані 9 км до районного центру . Чисельність населення становить 914 осіб, житловий фонд становить – 31,7 тис. м 2 , житлова забезпеченість становить 35,5 м 2 / особу, що є вищим значенню цього показника по району.

Округ розташований в межах лісостепової зони, на чорноземах типових та частково на темно-сірих опідзолених грунтах. Село Якимове знаходиться за 2 км від на правого берега річки Псел. По селу Якимове та селу Балюки протікають струмки з загатою.

Соціальна інфраструктура округу складається з дошкільного навчального закладу «Веселка» в селі Якимове та загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за адресою село Якимове, вул. Молодіжна, 2. Культурний комплекс Якимівського старостинського округу налічує 2 сільських будинки культури : в селі Балюки (вул. Шкільна,13) та в селі Якимове (вул. Миру, 18), а також 2 сільські бібліотеки (с. Балюки, с. Якимове).

Мережа лікувально-профілактичних закладів складається з 2 фельдшерсько-акушерських пунктів (село Якимове, вул.Миру, 28А, село Балюки, вул.Козацька, 26 А).

Закладами харчування села Якимове є Кафетерій «Бірюза» (вул.Миру, 12А) та Кафетерій «Рута» (вул.Миру,16). Функціонують 3 продуктові магазини : «Продукти», «Жадана» - село Якимове та магазин в селі Балюки. Також працює поштове відділення «Укрпошти» в селі Якимове.

Промислових підприємств в межах краю немає , функціонують кілька молочно-товарних та птахо-товарних ферм, фермерське господарство «Сокіл», ТОВ «Колос», ТОВ «Серпанок», м’ясопереробний цех, кооператив «Авангард».

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур, свинарстві та відгодівлі великої рогатої худоби молочно-м’ясного спрямування, а також птахівництві.

Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet. Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet.

Великобагачнська селищна громада – адміністративно-територіальна одиниця в центральній частині Полтавської області. Площа території – 332,64 км² , населення - 11013 осіб. Центр громади – селище Велика Багачка. (понад 5,7 тис. мешканців). З півночі на південь територія громади простягається на Це компактна громада із оптимальною конфігурацією. Вона дещо витягнута з північного-сходу на південний-захід (близько 30 км). Географічне положення вигідне для життя та діяльності населення.

Територія громади лежить в межах природної зони Лісостепу на лівобережжі р. Дніпро. В її межах домінують лісостепові підвищені у поєднані із лучно-степовими низовинними ландшафти. Надзвичайна вигідність фізико-географічного положення території громади обумовлена відносною близькістю до територій із степовим ландшафтами на півдні, мішано лісовими на півночі, відміною природою Лісостепу в межах відрогів Середьоросійської височини на сході та, в першу чергу, положенням в долині р. Псел у безпосередній близькості до однієї з найважливіших річок Європи – Дніпра на заході. Межеве положення щодо таких відмінних об’єктів дозволяє урізноманітнювати стратегію розвитку громади із опертям на унікальні агрокліматичні та рекреаційні ресурси.

Політико-географічне положення громади досить вигідне Вона розміщена близько головної водної артерії країни р Дніпро. Віддаль до моря близько 400 км, до столиці близько 200 км. Відстань до найближчого державного кордону близько 150 км.

Вигідність економіко-географічного положення визначена відносною рівновіддаленістю від таких значних економічних полюсів розвитку нашою держави як Київ, Харків, Дніпро. Близькістю до регіональних центрів розвитку, як Полтава, Черкаси, Кременчук. Територія громади дотична до території , в межах якої добувають нафт, природний газ, є поклади залізних руд, будівельних матеріалів національного та міжнародного значення. Належить до регіон із винятковим значенням вирощування зернових, соняшнику. Територія громади лежить близько 100 км від великих портів на р. Дніпро. Ці основні характеристики економіко-географічного положення Великобагачанської селищної громади як винятково сприятлива для формування міцної економічної основи її розвитку.

Транспортно географічне положення Великобагачанської селищної громади є винятково вигідним. Її центр лежить за 127 км від м. Кременчук та близько 180 від м. Черкаси – портів на головній водній транспортній артерії країни р. Дніпро, південну частину громади перетинає важлива автомобільна автомагістраль – вропейський маршрут E40. Це найдовший європейський автошлях, довжиною 8500 км, що з'єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Китаєм. Центр громади розміщений менше ніж за 30 км від важливої залізничної станції в м. Миргород. Все це дозволяє організувати високомобільну життєдіяльність населення, ефективно достовляти товари у всі куточки світу.

Культурно-географічне положення Великобагачанської громади є унікальним. З одного боку вона чудово зв’язана із головним культурним центром країни м. Києвом, таким загальнонаціональними центрами культури як Полтава, Харків, Черкаси, Дніпро, Миргород. Розташована в центрі козацького Лівобережжя та історичної Полтавщини Великобагачанщина сусідить із прекрасними храми козацької доби (до прикладу найзначиміший на Лівобережній України Мгарський монастир), центрами розвитку традиційного мистецтва та промислів – (до прикладу Решитилівка, Опішня). Зовсім поруч широковідомий Сорочинський ярмарок, пам’ятні місця із життя геніїв українського народу – Григорія Сковороди та Миколи Гоголя. Багата культурна спадщина, яка до того ж поєднується з прекрасною природою сприяє розвитку краю.

Еколого-географічне положення території Великобагачанської селищної громади спряє для розвитку екофільного виробництва, насамперед екологічного землеробства, розвитку відпочинку та рекреації. За рівнем природно-техногенної безпеки це одна з найбезпечніших територій. З природних загроз найбільш вразливими є повені, небезпечні метеорологічні явища, зсувні процеси. З техногених забруднення внаслідок видобутку залізних руд в Горішніх Плавнях. Територія Великобагачанщини лежить в зоні залягання цілющих мінеральних підземних вод, в межах перспективного екологічного коридору долини р. Псел. Вона є близькою до двох ключових екокоридорів країни – Поліського, Дніпровського та Галицько-Слобожанського.

У геологічному відношенні територія громади лежить в межах Дніпровсько-Донецької западини. Склад порід досить строкатий (піски, пісковики, аргіліти, глини, вапняки, крейда, мергель). Паливно-енергетичні ресурси ДДЗ в межах краю в промислових масштабах представлені горючими природними газами та нафтою.

Рельєф краю характеризується горбисто-хвилястими рівнинами, почленованими річковими та прохідними долинами річки Псел з її незначними притоками. Долина річки Псел має асиметричну будову. Ширина її 9-12 км, близько 3 км займає заплавна тераса.

Селище Велика Багачка славиться своїми джерелами лікувальних мінеральних вод. Зокрема основною є хлоридно-натрієва слаболужна мінеральна вода Великобагачанська”, що видобувається з свердловини глибиною 300 метрів.

Клімат території Великобагачанської ОТГ помірно-континентальний, характеризyється помірно холодною зимою і помірно теплим літом, достатньою кількістю опадів. Перші морози бувають у другій половині жовтня, іноді й у першій половині вересня. Середня температура січня – від -6 до -8 градусів С, липня +19 … +21 градусів С. Середня вологість повітря - 71%, а середня кількість опадів - 430-480 міліметрів на рік.

Водоймища території представлені річками Псел і Багачка та ставком у центрі селища Велика Багачка, а також невеликими струмками , що протікають по селам Великобагачанської ОТГ.

Грунти території переважно чорноземні. Товщина чорнозему доходить до 165 сантиметрів, кількість родючого гумусу - до 3,7 відсотків. В межах території Великобагачанської ОТГ поширені чорноземи типові, солонцюваті та різні види лучно-болотних грунтів. Якість ґрунтів є найважливішим чинником при оцінці земельних ресурсів територій. За 100-бальною шкалою середня якість ґрунтів Полтавщини становить 65 балів (по Україні — 60 балів).

Територія громади розміщена в межах лісостепу. Ліси ростуть у долині річки Псел. Панівною породою в лісах є дуб і вільха, до яких домішуються ясен, клен, берест, в'яз та інші. В лісах подекуди ростуть дикі яблуні, груші. Як підлісок поширена ліщина звичайна, шипшина, глід, бузина червона, бузина чорна, калина звичайна, кущова верба - шелюг, верес. На лівому березі Псла зростають соснові ліси, а поміж них – ніби острівці - березові гаї. Їх поява - це наслідок господарської діяльності людини .

Характерною особливістю лісостепового ландшафту є поєднання лісових та степових ділянок. У минулому майже всі простори навколо Великої Багачки були зайняті барвистими різнотравно-типчаково-ковиловими cтепами. На сьогодні степові ділянки розорані. Найбільше поширення квіткових рослин , як не дивно, мають бур’яни, які геoботаніки поділяють на польові, лучні та лісові. Серед них верес, молодило, підсніжник звичайний, барвінок, конвалія, фіалка, герань, півники болотні, калюжниця, чистотіл та багато інших. Частина з названих видів занесена до розділу "Червоної книги України " – державного реєстру зникаючих чи дуже рідкісних рослин.

Серед ссавців краю найпримітивнішими за своєю організацією є комахоїдні. На території живуть їжаки, кроти, бурозубка. Ряд гризунів представлений найбільшою кількістю видів. Це, в основному, дрібні і середніх розмірів тварини, що пристосувалися до різноманітних умов існуванні: річковий бобер, білка, нутрія, ховрах, миші, пацюк, ондатра, хом’як, сліпак. Ряд зайцеподібних представлений зайцем русаком, який має важливе значення для мисливського господарства, як хутрова і м’ясна тварина. З хижих ссавців зустрічаються вовк, лисиця, куниця, тхір, горностай, ласка, борсук. 3 ряду парнокопитних в лісах зустрічаються лише п'ять видів: дикий кабан, лось, козуля, олень і лань.

На території гніздиться багато різноманітних птахів, більша частина з них -мешканці лісів. Серед них основними є дятли, дрімлюги, одуди, зозулі, іволги, жайворонки, куріпки, перепілки. Життя багатьох видів птахів пов'язане з водоймами. Це численні качки :крижень, чирки –свистунок та тріскунок, широконіска, шилохвіст. На водоймах живуть лиска, деркач, курочки, норці. Всі вони є мисливськими птахами. Багато видів птахів пристосувалися до життя поблизу людей. Це всім знайомі горобці, синиці, снігурі, сірі ворони, галки, сороки, ластівки, шпаки, стрижі. В цій місцині можна побачити красивого великого птаха - лелеку білого або чорногуза.

Не обділена територія й плазунами . Серед рептилій зустрічаються черепаха болотна, ящірка прудка, вуж звичайний, вуж водяний, гадюка степова.

В річці Пcел, озерах і озерцях ,у ставку водиться понад 30 видів риб. Переважна більшість риб належить родині коропових - короп, карась круглий золотий, карась сріблястий, плітка, в'язі, головень, краснопірка, білизна, лящ, лин, тарань, пiдуст, марена дніпровська, верховодка, завезені в Україну з Далекого Сходу товстолобик та інші.

Зазначимо, що багато видів рослин, тварин і птахів зниклі зовсім, частина знаходиться на стадії зникнення, тому частину рослин, тварин і птахів взято під охорону держави для їх відтворення.

Геологічна будова

Полтавщина розташована в межах двох складових древньої Східно-Європейської платформи: Дніпровсько-Донецької западини та Українського щита. Територія Великобагачанської ОТГ лежить у межах Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) – відносно молодої западини, накладеної на докембрійський фундамент складної внутрішньоплатформенної тектонічної структури, яка пройшла кілька стадій розвитку.

Полтавщина розташована в межах двох складових древньої Східно-Європейської платформи: Дніпровсько-Донецької западини та Українського щита. Територія Великобагачанської ОТГ лежить у межах Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) – відносно молодої западини, накладеної на докембрійський фундамент складної внутрішньоплатформенної тектонічної структури, яка пройшла кілька стадій розвитку.

Мінеральні ресурси

З корисних копалин місцевості Великобагачанської громади людиною давно використовується глина, пісок, лесоподібні суглинки сформовані в олігоцені та міоцені. На території Великої Багачки є поклади глини на глибині 6 м товщиною до 2 м. Ці поклади використовуються для виробництва будівельної цегли. Лесоподібні суглинки розміщенні на терасах річки Псел, яка пересікає територію в північно-південному напрямку.

На північному заході території є поклади нафти, на крайньому сході – поклади нафти і газу, нафтогазове родовище розташоване в сусідньому районі (Сагайдацьке нафтогазове родовище в Шишацькому районі).

Селище Велика Багачка славиться своїми джерелами лікувальних мінеральних вод. Зокрема основною є хлоридно-натрієва слаболужна мінеральна вода “Великобагачанська”, що видобувається з свердловини глибиною 300 метрів. Десятками років практики підтверджені цілющі властивості цієї води при лікуванні хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Також Великобагачанська мінеральна вода виводить з організму радіонукліди.

Рельєф

Рельєф території Великобагачанської ОТГ характеризується горбисто-хвилястими рівнинами, почленованими річковими та прохідними долинами річки Псел з її незначними притоками. Характерно те, що прохідні долини розчленовують вододіли в широтному напрямку.

Основні риси сучасного рельєфу Полтавської області було закладено понад 50 мільйонів років тому в неогеновий період кайнозойської ери після поступового відступу на південь Харківського моря і формування річкової мережі. За походженням рельєф переважно ерозійний, тобто вироблений талими водами льодовиків антропогенового періоду, річками та тимчасовими водотоками. Основними формами рельєфу є вододільні плато, річкові долини, балки та яри.

Великобагачанський район входить в область Придніпровської низовини, підобласть Лівобережної рівнини, де займає центральну і південну частину геоморфологічного району Полтавської рівнини.

В геологічній будові земної кори на території району беруть участь докембрійський комплекс кристалічних порід, поклади палеозою,мезозою та кайнозою.

Долина річки Псел має асиметричну будову. Ширина її 9-12 км, близько 3 км займає заплавна тераса. Друга тераса утворює досить помітний виступ до заплави.

Кліматичні умови впливають на рельєф, поверхневі і підземні води, на ґрунтоутворення, розвиток рослинності, поведінку тварин. Клімат території Великобагачанської ОТГ помірно-континентальний, характеризується помірно холодною зимою і помірно теплим літом, достатньою кількістю опадів.

Середня температура січня – від -6 до -8 градусів С, липня +19 … +21 градусів С. Найвища температура, що спостерігалася за останні роки +38,2, найнижча - 38 градусівС. Перші морози бувають у другій половині жовтня, іноді й у першій половині вересня. Промерзання ґрунту починається, за звичай, в листопаді, а відтаювання –в березні. Глибина промерзання ґрунту взимку — 87-114 см, безморозний період триває 155 – 175 днів Середня вологість повітря - 71%, а середня кількість опадів - 430-480 міліметрів на рік. Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу Євразії, 1/3 днів — морський підтип повітряних мас із північної та центральної Атлантики та внутрішніх морів — Середземного, Чорного, Азовського. Глибина промерзання грунту взимку - 87-114 см.

Вегетаційний період, тривалість якого визначається кількістю днів, середньо добова температура, яких вища за + 5ºС становить 200 – 205 днів. Вегетація багаторічних трав починається на початку квітня.

Водоймища території представлені річками Псел і Багачка та ставком у центрі селища Велика Багачка, а також невеликими струмками , що протікають по селам Великобагачанської ОТГ.

Річка Псел (Псло, Псьол) - ліва притока Дніпра, прoтікає пo території Сумської і Полтaвської областей України. Її загальна довжина складає 717 км, площа басейну -22800 км2. На Полтавщині довжина Псла становить 350 кілометрів, а площа басейну 11018 км2; середня ширина річища – до 30 метрів. У межах області річка несе свої води через вісім районів.

Природа річки характеризується тими ж рисами, що й інших водних артерій Полтавщини: високий правий і низький лівий береги, звивиста, перемінна течія, широкі розливи. Її широка долина, що склалася переважно за рахунок пісків та частково мулу, зобов'язана своїм походженням діяльності річкових вод, які руйнували білі піски правого берега. Цi піски відкладалися внаслідок таких процесів на лівобережжі Псла, утворюючи дюни.

Річка Багачка – права притока Псла. Довжина – понад 16 кілометрів, ширина русла 4-8 метрів. У недалекому минулому річка була повноводою, населення ловило в ній рибу. На сьогодні Багачка сильно обміліла, поросла осокою.

Ставок у центрі селища спорудили на місці плавного масиву боліт; площа його водного дзеркала становить 11 гектарів, середня глибина - 1,8 метри. За проектом планувалося окультурити центр селища: побудувати водну станцiю, пляж, гідропарк та інші об’єкти. Зараз ставок обмілів, почав заростати очеретом. По селу Багачка Перша протікає пересихаючий струмок з загатою, поруч з селом знаходиться заболочене озеро Поклевате. Село Радивонівка знаходиться на березі безіменної річки, яка через 9 км впадає в річку Хорол, нижче за течією примикає село Перекопівка. На річці кілька загат. Біля села Довгалівка розташовано кілька озер, в тому числі озеро Чорне та озеро Коноплянка

Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet. Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet.

Територія громади розміщена в межах лісостепу. Ліси ростуть у долині річки Псел. Панівною породою в лісах є дуб і вільха, до яких домішуються ясен, клен, берест, в'яз та інші. В лісах подекуди ростуть дикі яблуні, груші. Як підлісок поширена ліщина звичайна, шипшина, глід, бузина червона, бузина чорна, калина звичайна, кущова верба - шелюг, верес. На лівому березі Псла зростають соснові ліси, а поміж них – ніби острівці - березові гаї. Їх поява - це наслідок господарської діяльності людини.

Характерною особливістю лісостепового ландшафту є поєднання лісових та степових ділянок. У минулому майже всі простори навколо Великої Багачки були зайняті барвистими різнотравно-типчаково-ковиловими cтепами. Але це залишилося історією ще в XIX столітті. На сьогодні степові ділянки розорані.

У сучасних змінених грунтово-кліматичних умовах основними представниками рослинності є культурні рослини, але подекуди збереглися і відповідні фітоценози, тобто сукупності видів рослинності, що проживають на певній території взаємопов'язані між собою в процесі життєдіяльності. Мають свої фітоценози узбережжя і водний масив річок, прибережні озера, ставок. До фітоценозів, створених людиною, належать лісові насадження, включаючи полезахисні лісосмуги, парки, сади, городи, поля.

Найбільше поширення квіткових рослин , як не дивно, мають бур’яни, які геoботаніки поділяють на польові, лучні та лісові. Серед них верес, молодило, підсніжник звичайний, барвінок, конвалія, фіалка, герань, півники болотні, калюжниця, чистотіл та багато інших. Частина з названих видів занесена до розділу "Червоної книги України " – державного реєстру зникаючих чи дуже рідкісних рослин.

Cпoрові рослини складають значну частину флористичного багатства місцевості. Найбільш поширені гриби: маслюки, опеньки, білі гриби, лисички, сироїжки, підберезники та інші. Серед них є отруйні та небезпечні для людини - бліда поганка, мухомори тощо.

Окрему групу рослин складають акліматизовані види. Це переважно різні види дерев і кущів, зокрема, кизил, обліпиха, горобина чорноплідна, ліщина ведмежа, клен шаровuдний, айва, горіх сірий, сакура.

Тваринний світ донедавна був значно багатшим. За географічно-економічним описом 1723 року в цій місцевості водилися бурі ведмеді, дикі коні - тарпани, благородні олені, сайґаки, дикі свині, дрохви, лебеді. До кінця XVII століття зустрічався і тетерев. Зараз багатьох з названих тварин вже немає. Разом з тим тваринний світ за видовим складом та за чисельністю ще зберіг своє багатство і заслуговує серйозного вивчення і збереження. Він характерний для перехідної зони від степу до лісу.

Серед ссавців краю найпримітивнішими за своєю організацією є комахоїдні. За способом життя – це дуже різноманітні тварини. На території живуть їжаки, кроти, бурозубка. Знищуючи велику кількість шкідливих комах і слимаків, якими комахоїдні тварини живляться, вони приносять велику користь як сільському господарству, так і навколишній природі.

Серед сучасних ссавців особливою групою є ряд рукокрилих : летючі миші, кажани, вечірниця мала і дозірна. Ці тварини опанували повітря і ведуть нічний спосіб життя, виловлюють велику кількість різних видів комах, мошок, а також мишей. Вони приносять тим велику користь сільському і лісовому господарству, а перш за все нищать переносників тяжких хвороб людини.

Ряд гризунів представлений найбільшою кількістю видів. Це, в основному, дрібні і середніх розмірів тварини, що пристосувалися до різноманітних умов існуванні: річковий бобер, білка, нутрія, ховрах, миші, пацюк, ондатра, хом’як, сліпак. Характерною особливістю гризунів є їх висока плодючість, особливо мишовидних. Всі мишовидні гризуни – шкідники сільського господарства, але поряд з цим у природному ланцюгу живлення вони є основним кормом для багатьох ссавців і хижаків. Частина із сучасних гризунів раніше не проживала в межах району. Вони переселилися сюди в різний час чи були завезені людиною (нутрія, ондатра, пацюк).

Ряд зайцеподібних представлений зайцем русаком, який має важливе значення для мисливського господарства, як хутрова і м’ясна тварина.

З хижих ссавців зустрічаються вовк, лисиця, куниця, тхір, горностай, ласка, борсук. Надмірне полювання в минулому призвело до зменшення чисельності деяких ссавців. Зараз полювання на бобра, ласку, горностая, тхора заборонено, вони занесені до "Червоної книги України».

3 ряду парнокопитних в лісах зустрічаються лише п'ять видів: дикий кабан, лось, козуля, олень і лань. Серед них лише одна козуля за невпинного полювання і нищення лісів зуміла вижити та зберегти порівняно високу чисельність. Лось, кабан дикий і олень європейський у кінці минулого - на початку нашого століття , були винищені. Лань - тварина, яку на Полтавщині акліматизовано порівняно недавно і вона знаходиться в стадії акoмодації, тобто ще пристосовується до умов навколишнього середовища.

На території гніздиться багато різноманітних птахів, більша частина з них -мешканці лісів. З лісом тісно пов'язане життя дятлів, але часто їх можна бачити і в садках. Своєрідним лісовим птахом є дрімлюга, яку можна спостерігати біля свійських тварин. Вона прилітає до худоби, бля якої роїться чимало різноманітних комах, приваблених запахом гною. Найближчий родич дpімлюги - одуд. Це птах із строкатим яскравим оперенням i великим чубчиком на голові.

З хижих ссавців зустрічаються вовк, лисиця, куниця, тхір, горностай, ласка, борсук. Надмірне полювання в минулому призвело до зменшення чисельності деяких ссавців. Зараз полювання на бобра, ласку, горностая, тхора заборонено, вони занесені до "Червоної книги України».

Досить пізно, на початку травня, прилітає на береги Псла один з найкрасивіших птахів Полтавщини – іволга. В лісах, гаях, навіть в садках весною можна почути найкращого співака - соловейка. Приємний голос має і близький родич соловейка – вільшанка.

Пташиний світ степів краю істотно змінився. Якщо в минулому столітті на полях було багато дрoxв, стрепетів, степових орлів та журавлів, то зараз вони зникли. Сучасні мешкані полів – жайворонки; зрідка зустрічаються курiпки та перепілки .Основною причиною зникнення польових птахів є xімічне забруднення ланів, знищення яєць та молодняка під час сільськогосподарських робіт.

Життя багатьох видів птахів пов'язане з водоймами. Це численні качки :крижень, чирки –свистунок та тріскунок, широконіска, шилохвіст. На водоймах живуть лиска, деркач, курочки, норці. Всі вони є мисливськими птахами. Над водою, на очеретах мостять гнізда очеретянки. В заростях верб в’є своє гніздо-рукавичку синиця-ремез, яку вважають найкращим гніздобудівником серед птaxiв.

Багато видів птахів пристосувалися до життя поблизу людей. Це всім знайомі горобці, синиці, снігурі, сірі ворони, галки, сороки, ластівки, шпаки, стрижі. Серед птахів "переможцем" у знищенні комах за кількістю та видовим складом перше місце належить синиці.

В цій місцині можна побачити красивого великого птаха - лелеку білого або чорногуза. Сюди він прилітає в другій половині березня. Гнізда мостить на будівлях, старих деревах, стовпах.

Не обділена територія й плазунами. Серед рептилій зустрічаються черепаха болотна, ящірка прудка, вуж звичайний, вуж водяний, гадюка степова. Живуть плазуни на суші, подають комах та їх личинок, молюсків, дощових черв'яків, земноводних, а вужі та гадюки відловлюють мишовидних гризунів.

Кількість земноводних на території обмежена. Пояснюється це несприятливими для них умовами клімату, що викликає пізнє пробудження від зимової сплячки. Ранєє висихання дрібних водойм влітку призводить до загибелі молоді та ікри земноводних. Живуть тут кумка звичайна, часничниця або земляна жаба, poпухи, жаби - озерна, ставкова, трав’яна та гостроморда.

В річці Пcел, озерах і озерцях ,у ставку водиться понад 30 видів риб. Переважна більшість риб належить родині коропових - короп, карась круглий золотий, карась сріблястий, плітка, в'язі, головень, краснопірка, білизна, лящ, лин, тарань, пiдуст, марена дніпровська, верховодка, завезені в Україну з Далекого Сходу товстолобик та інші. Живляться ці риби різноманітним кормом: дрібними водяними тваринами-рачками , водоростями, молюсками, деякі подають дрібну рибу. У зв’язку зі всеїдністю окремі види швидко ростуть. Коропові мають важливе господарське значення, складаючи значну долю вилову у водоймах. Кpім коропових, у Пслі водиться щука, окунь, судак і сом. Сом – дуже цінна риба, м'ясо її смачне і містить багато жиру . Довжина тілa окремих сомів може сягати 5 метрів, а вага до 300 кілограмів. Але такі гіганти трапляються дуже рідко.

Зазначимо, що багато видів рослин, тварин і птахів зниклі зовсім, частина знаходиться на стадії зникнення, тому частину рослин, тварин і птахів взято під охорону держави для їх відтворення. У центрі Великої Багачки (вул. Шевченка 110) розміщений відділок Українського товариства мисливців і рибалок. Мисливське господарство - це природничо-господарський комплекс, що забезпечує не лише полювання на мисливських тварин, але й відтворює їх чисельність та покращує умови існування . Таким чином, діяльність мисливського господарства - це одночасно й один із заходів охорони природи.

Важливою умовою успішного ведення мисливського господарства є відновлення чисельності диких тварин та поліпшення їх генофонду. Однак відтворення поголів'я диких тварин весь час зменшується . Тож на сьогодні постає питання про збільшення площ заповідних територій, заказників. відтворюючих ділянок, в тому числі шляхом відведення в кожній сільській раді заповідних резерватів, де б не велося ні освоєння земель, ні полювання, ні збирання рослин, ягід, грибів . Такі території повинні використовуватися не лише для збереження природи, але і для екологічних досліджень, виховання дітей та молоді.

Територія Великобагачанської громади характеризується великою різноманітністю ландшафтів. Всі вони входять до класу рівнинних східноєвропейських ландшафтів, та в залежності від рель'єфу, ґрунтів, типу зволоження та освоєння людиною, мають певні відмінні риси.

В межах долини річки Псел, що має асиметричну будову (часом ширина долини досягає 10 км), поширені алювіальні низовини з луками (переважно солонцюватими), в комплексі із заплавними лісами і старичними озерами . Поширення мають також водні рослини очерет, рогіз, лепешняк, стрілолист. У прируслових частинах заплав зустрічаються ділянки чорнотополевих (осокорових), біловербових, а в притерасових западинах — заболочених чорновільхових лісів. Ділянки осикових лісів є повсюди на вологих місцезростаннях. Щодо заплавних луків , то для них характерні конюшина біла й конюшина червона, люцерна, тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, мітлиця біла, лисохвіст лучний, куничник наземний, келерія Делявіня. Села Гарнокут, Довгалівка та Пилипенки знаходяться в межах цього типу ландшафту.

Наступним типовими ландшафтами краю є горбисто-западинні, піщанні із суборами на дерново-підзолистих ґрунтах, борами та "піщаними степами" на дернових ґрунтах, що локалізуються на лівобережжі річки Псел. Поширення мають соснові бори , на бідних піщаних грунтах. Природні ліси багаті видовим складом. Мають складну структуру: деревний,чагарниковий і трав’янистий яруси, лишайники, мохи, гриби. Територія сіл Мала Решетилівка, Затон та Байрак повністю розташовані в межах цих лісових ландшафтів.

Найбільшим за площею ландшафтом громади є слабко розчленовані рівнини з лучними степами, перехідними до справжніх степів з чорноземами типовими середньогумусними , що займають половину території та розташовані на правому березі річки Псел. Для них характерною рослинністю є поєднання степової флори з чагарниками (зіновать, дрік, вишня степова, терен степовий, глід, жостір проносний, шипшина). Найпоширенішими видами багаторічних злаків у лучних степах є костриця валіська (типчак), тонконіг бульбистий та вузьколистий. Весною на степових схилах квітують ефемероїди, серед яких є рідкісні види (крокус сітчастий, брандушка різнокольорова, адоніс весняний, гіацинтик блідий, сон чорніючий тощо). В теперішній час степи є достатньо розорані людською діяльністю. Залишилися невеликі ділянки на крутих схилах балок і річкових долин, які використаються як пасовища або як косовиці. Поширення ландшафт має в межах сіл Буряківщина, Якимове, Балюки, Семенівка, Пушкареве, Багачка Перша, Стефанівщина, Широке, Радивонівка, Перекопівка, Володимирівка та смт. Велика Багачка.

Щодо найменшого в територіальному відношенні ландшафту , то це плоскі знижені рівнини з лучними степами на чорноземах типових залишково-солонцюватих , що розташовані смугою південно-західній частині громади. Рослинність луків досить різноманітна і представлена багаторічними трав'янистими рослинами, більш вимогливими до ґрунтового зволоження ніж степові. Важливою біологічною особливістю багатьох лучних рослин є здатність, до відростання після скошування або поїдання тваринами.

Луки — це цінні кормові угіддя, які інтенсивно використовуються як сіножаті або пасовища. Серед лучно-степового різнотрав'я переважають рослини з родин губоцвітих, бобових, розових, айстрових. Навесні квітують ефемероїди, серед яких є рідкісні види - крокус сітчастий, брандушка різнокольорова, адоніс весняний, гіацинтик блідий. Село Мар’янівка розташоване в межах цього ландшафтного комплексу.

Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet. Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet.

Грунти території переважно чорноземні. Товщина чорнозему доходить до 165 сантиметрів, кількість родючого гумусу - до 3,7 відсотків. В межах території Великобагачанської ОТГ поширені чорноземи типові, солонцюваті та різні види лучно-болотних грунтів. На правобережжі Псла характерні чорноземи типові, за умовною межею з сіл Мар’янівка-Радивонівка-Перекопівка (пд-сх території) поширені чорноземи солонцюваті. У південно-східній частині селища Велика Багачка поширені чорноземи опідзолені та лучні солонцюваті грунти. На лівобережжі Псла значне поширення мають лучні чорноземи та лучні грунти, що тягнуться смугою 2-4 км вздовж річки Псел.Західна частина території відзначається різними видами піщаних грунтів, в околиці села Мала Решетилівка поширені дернові малорозвинені піщані та глинисто піщані грунти. В околиці села Затон поширені темно сірі опідзолені грунти. В південній частині заплави Псла (с. Пилипенки) знаходиться невеликий масив лучно-болотних грунтів.

Грунти території формувалися у помірному кліматі з майже оптимальним зволоженням; переважно на лісових карбонатних пухких породах, які вирізняються багатим мінеральним складом і мають гарні фізико-хімічні властивості; лучно-степовою і степовою рослинністю на слабо дренованих вододілах і терасах. Для території характерне неглибоке залягання ґрунтових мінералізованих вод.

Якість ґрунтів є найважливішим чинником при оцінці земельних ресурсів територій. За 100-бальною шкалою середня якість ґрунтів Полтавщини становить 65 балів (по Україні — 60 балів). За цим показником Полтавщина поділяє 6-7 місце (на рівні з Хмельниччиною, після Черкаської, Чернівецької, Тернопільської, Вінницької, Кіровоградської областей). Земельні ресурси території громади використовуються в значному обсязі,адже ця територія має сільськогосподарське спрямування.

Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet. Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet.

Загальна чисельність наявного населення, що проживає в межах території Великобагачанської ОТГ станом на 2017 рік становить 10,5 тис. осіб. Динаміка чисельності населення громади з 1990 по 2017 роки свідчить про постійне зменшення кількості населення.

Природний та міграційний рух населення також є від’ємним. Зокрема, природний рух населення свідчить про скорочення населення, на 2017 рік кількість померлих перевищила кількість народжених на 71 осіб. Щодо міграцій по громаді, то кількість вибулих є дещо вищою за кількість прибулих (на 2 особи).

Порівняно низька народжуваність і відносно висока смертність зумовлюють низький природний приріст населення, хоча і вищий за такий у сільській місцевості всієї України.

Загальні коефіцієнти природного приросту в Україні, Полтавській області та Великобагачанській ОТГ.

Територія Великобагачанської об’єднаної територіальної громади в 2017 році налічувала 4 сільські ради і одне селище міського типу (смт. Велика Багачка). Щільність населення Великобагачанської ОТГ – 31 чол/км 2 , частка міського населення – 54,8%.

Класифікацію сільських населених пунктів за критерієм людності (чисельність постійного населення) наведено в таблиці. Дані цієї таблиці свідчать, що найпоширенішими в районі є «малі» села з чисельністю населення до 200 осіб (54,4%), значну частку займають «середні» села з чисельністю населення від 201 до 500 осіб (32%), решта - «великі» та «крупні» з чисельністю населення більше 500 осіб, яких нараховується 3 (13,6%). В цих населених пунктах проживає: в «малих» - 900 осіб, або 8,4 % населення, у «середніх» - 2303 осіб, або 21,8 %, у 2 «великих» - 1559 осіб, або 14,7% населення , до категорії «крупних» відносимо селище Велика Багачка – 5774 осіб, або 54,8 % сільського населення району.

Групування населених пунктів за чисельністю населення, осіб.

Групування сільських населених пунктів за чисельністю населення, осіб.

Перелік групових систем розселення.

Щодо трудових ресурсів громади (населення працездатного віку) то у Великобагачанській ОТГ цей показник становить 6363 (60,3 % від всього населення). Частка населення старше працездатного віку становить 2564 (24,3 % від всього населення). Населення молодше 18 років – 1537 (14,5 % від всього населення). Такі показники свідчать про старіння населення. Кількість молоді є недостатньою для поновлення трудових ресурсів у майбутньому. Старіння населення – це процес, який характерний для всіх європейських держав, але висока частка старих людей там досягається, головним чином, високою тривалістю життя, т.з. старіння “знизу”, а в Україні – за рахунок зменшення кількості дітей, т.зв. “старіння згори”.

Проблема зайнятості сільського населення є дуже актуальною для Великобагачанської ОТГ. У громаді значний вплив на рiвень зареєстрованого безробiття має фактор звiльнення працiвникiв пiдприємствами агропромислового сектору в зв`язку з закiнченням сезону виробництва та осiнньо- польових робiт. В перiод перебування на облiку безробiтнi проходять підвищення квалiфiкацiї з гарантованим працевлаштуванням, залучаються до оплачуваних громадських робiт, та працевлаштовуються з початком весняно-польових. З метою визначення напрямкiв та перспектив зайнятостi на селi фахiвцями служби зайнятостi проводяться семiнари, безробiтнi залучаються до професiйного навчання та iнших активних заходiв сприяння зайнятостi. З метою iнформування сiльського населення про послуги, що їх надає служба зайнятостi, проводяться днi вiдкритих дверей на територiї старостатів громади.

Особливістю Великобагачанського району є його певна віддаленість від промислово розвинених районів, що створює хороші умови для екологічної ситуації та розвитку туризму, але не сприяє промисловому розвитку. Сучасна промисловість Великобагачанського району є комплексом невеликих підприємств місцевого значення, пов`язаних з переробкою сільськогосподарської продукції і обслуговуванням населення селища. Вона представлена фабрикою «Веснянка», хлібокомбінатом і друкарнею.

Фабрика «Веснянка» розташована в смт Велика Багачка по вул. Черкаса 6. Основна продукція - швейні і комплектуючі вироби. Крім того, фабрика випускає палену цеглу, меблі, сувеніри та інші товари народного споживання. Великобaгачанський хлібокомбінат розташований в смт Велика Багачка по вул. Леніна, 173. Площа території – 1 га. До складу хлібокомбінату раніше входили ковбасний цех і цex розливу безалкогольних напоїв. Підприємство випускає хлібобулочні та кондитерські вироби в асортименті (раніше ковбасну продукцію, безалкогольні напої). На території селища знаходяться також інші підприємства харчової промисловості, які виробляють соняшникову олію, макаронні та хлібобулочні вироби для потреб населення ОТГ. В селі Радивонівка також функціонують підприємства харчової промисловості: олійниця – виробництво соняшникової олії, хлібопекарня та ковбасний цех.

Територія ОТГ є перспективною для розвитку промисловості адже має сприятливе географічне положення , природні та трудові ресурси. По території ОТГ проходить автомобільна дорога міжнародного значення від Києва-Харків (Е-40), що сполучає населені пункти ОТГ із обласним центром (Полтавою) та столицею держави (Києвом).

Великобагачанська ОТГ розміщена в лісостеповій зоні, має сприятливі агро-кліматичні умови та землересурсний потенціал, а також достатню кількість трудових ресурсів, що забезпечує високий рівень розвитку сільського господарства.

Сільське господарство спеціалізується на виробництві зернових та технічних культур, свинарстві та відгодівлі великої рогатої худоби молочно-м’ясного спрямування, а також птахівництві. У структурі сільськогосподарського виробництва обсяги рослинництва становлять 81,4 %, тваринництва – 18,6 %. АПК Великобагачанського району налічує 21 сільськогосподарське підприємство та 115 фермерських господарств. Площа сільгоспугідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) складає 69 тис. га, з них 63,7 тис. га рілля. Що стосується структури посівних площ за сільськогосподарськими культурами, спостерігається тенденція характерна для всієї України в цілому, а саме: зростання зернових та технічних культур за рахунок скорочення картоплі та овоче-баштанних і кормових культур. Зокрема на 2016 рік площа посівів кукурудзи на зерно була найбільшою (19 тис. га), за ним ідуть соняшник (14,3 тис. га), пшениця (4,3 тис.га), соя (2,7 тис. га), ячмінь (1,9 тис. га) та буряк цукровий (0,2 тис. га), овоче-баштанні (0,1 тис. га) картопля (0,0 тис.га).

Наприкінці травня у селищі Велика Багачка традиційно проходить знане регіональне свято кобзарського мистецтва «Взяв би я бандуру». Це не лише пошана героїчного козацького минулого краю, української пісні – це також привертання уваги до творчості сучасних майстрів прикладного мистецтва та популяризаторів сучасного ремесла. У парку відпочинку митці із Великобагачанщини та з-за її меж розгортають «Містечко майстрів», де вишивальниці, ткалі, килимарі, різьбярі, гончарі, художники, майстри з лозоплетіння демонструють та реалізують свої твори. В сучасному світі привертають все більше уваги до людини творчої, нового ремесла як середовища зайнятості майбутнього. Сучасні майстри збагачують надбання традиційних для Полтавщини напрямів ремесла, привертають увагу до значущості завдання передачі його секретів від покоління до покоління.

Традиційні форми господарства зберігаються також у форму ведення сільського господарства на присадибних ділянках та помислах. З поміж останніх для регіону найбільше значення мають традиційне рибальство, полювання, збір дарів лісу (насамперед, ягід). В річці Псьол, її притоках, озерцях та ставках виловлюють різноманітних коропових, сома, судака, щуку, окуня. Традиційними об’єктами полювання в регіоні є козуля, дикий кабан, лисиця, заєць, дикі качки. У лісі збирають білі гриби, опеньки, лисички, маслята, шипшину, глід, бузину, калину, кизил, обліпиху, горобину, ліщинові горіхи тощо.

Транспортна система Великобагачанської ОТГ розвинена достатньо добре та охоплює переважну більшість населених пунктів. В селищі Велика Багачка по вулиці Шевченка 130 розташований автовокзал, через який проходять рейсові автобуси з Кременчуга, Лохвиці, Миргорода, Мелітополя до Полтави, Харкова, Миргорода, Нікополя. В межах району через вокзал проходять автобуси за маршрутом Велика Багачка –Полтава, Балаклія, Борки, Гоголеве, Красногорівка, Остап’є, Радивонівка. Рейсові автобуси відправляються з інтервалом в 10-15 хв.

Через Велику Багачку також проходять 2 автомобільні дороги місцевого значення, це автошлях Т 1727 ( що бере початок у Великій Багачці, проходить через Великі Сорочинці та закінчується у Зінькові, довжина 76,1 км) та автошлях Т 1719 ( що бере початок в Миргороді , проходить через Велику Багачку та закінчується у Подолі, довжина 34 км). Також на півдні Великобагачанської ОТГ проходить міжнародна автодорога державного значення E40 — найдовша європейська автодорога, довжиною 8500 км, що з’єднує французьке місто Кале через Бельгію, Німеччину, Польщу, Україну, Росію, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан і Киргизстан із казахським містом Ріддер біля кордону з Російською Федерацією.

Найближчою залізничною станцією, є станція в місті Миргород , що знаходиться на відстані 25 км від селища Велика Багачка. На станції зупиняються пасажирські, в тому числі швидкісні Інтерсіті+, та приміські потяги.

В межах об’єднаної територіальної громади функціонують 17 навчальних закладів. Зокрема 7 дошкільних навчальних закладів:

1. Великобагачанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Дзвіночок» в селищі Велика Багачка за адресою вул. Каштанова, 46;
2. Дошкільний навчальний заклад «Дитсадок» в селі Радивонівка за адресою вул. Шевченка, 2а;
3. Дошкільний навчальний заклад «Барвінок» в селі Семенівка за адресою вул. Центральна, 20;
4. Дошкільний навчальний заклад «Веселка» в селі Якимове за адресою вул. Молодіжна, 2;
5. Дошкільний навчальний заклад «Капітошка» в селі Бутова Долина за адресою вул. Миру, 59;
6. Дошкільний навчальний заклад «Світлячок» в селі Степанівка за адресою вул. Комарова , 3;
7. Дошкільний навчальний заклад «Золотий півник» в селі Довгалівка за адресою вул. Затишна,10.

Загальноосвітня школа І ступеню – Бутоводолинська загальноосвітня школа І ступеню за адресою село Бутова Долина, вул. Миру, 59 (кількість учнів – 11).

3 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів:

1. Багачанська Перша ЗОШ І-ІІ ступенів за адресою село Багачка Перша, вул. Дружби 2 (кількість учнів- 100);
2. Байрацька ЗОШ І-ІІ ступенів за адресою село Байрак, вул. Лугова, 1 (кількість учнів – 100);
3. Довгалівська ЗОШ І-ІІ ступенів за адресою село Довгалівка, вул. Шляхова, 7;

4 загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів:

1. Великобагачанська ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою селище Велика Багачка, пров. Шкільний, 7 (кількість учнів – 800);
2. Радивонівська ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою село Радивонівка, вул. Шкільна, 2 (кількість учнів – 600);
3. Степанівська ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою село Степанівка, вул.Комарова, 3 (кількість учнів – 43);
4. Якимівська ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою село Якимове, вул. Молодіжна, 2 (кількість учнів -250).

Спеціалізована Великобагачанська дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ) за адресою селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 5 (до занять в спортивних гуртках залучено 345 дітей).

Щодо позашкільних навчальних закладів, то в ОТГ функціонує Районна станція юних техніків за адресом селище Велика Багачка, вул. Шевченка, 58 А. Головним завданням станції є створення умов для розвитку здібностей дітей по різних напрямках науково-технічної творчості, їх самоосвіти і творчої праці, професійного самовизначення. Районний будинок творчості дітей та юнацтва по вул. Каштанова 1 (залучено близько 400 дітей).

Мережа лікувально-профілактичних закладів ОТГ складається із центральної районної лікарні (Селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 21), районного центру первинної медико-санітарної допомоги(селище Велика Багачка) , 3 амбулаторій загальної практики сімейної медицини (селище Велика Багачка , село Багачка Перша та Радивонівка), 9 фельдшерсько-акушерських пунктів (село Пушкареве, вул. Комарова, 16а, село Семенівка, вул. Центральна, 17, село Степанівка, вул. Комарова, 3, село Бутова Долина, вул. Миру, 108, село Якимове, вул.Миру, 28А, село Балюки, вул.Козацька, 26 А, село Довгалівка, вул. Молодіжна, 26 , село Байрак, вул Лугова 3 та село Мар’янівка). У складі центральної районної лікарні діють дитяча та районна поліклініки, жіноча консультація, відділення швидкої медичної допомоги. Також функціонують 4 аптеки ( 2 на території районної лікарні та 1 в селі Радивонівка) і приватний стоматологічний кабінет (селище Велика Багачка, вул. Набережна , 76).

Заклади ветеринарної медицини працюють тільки у селищі Велика Багачка , зокрема це 2 ветаптеки - ветаптека «Альона» та ветаптека «Зооветгруппостач», а також Лабораторія ветеренарно-санітарної експертизи.

Розвитку фізичної культури і спорту у Великобагачанській ОТГ приділяється особлива увага. Великобагачанська дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ) залучає до спорту 345 дітей. У спортивній школі відкрито відділення з футболу – 11 груп, волейболу – 3 групи та настільного тенісу - 1 група та 1група з гирьового спорту.У центрі Великої Багачки збудовано прекрасний стадіон «Колос» по вул.Каштанова, 24А. На ньому проходять всі спортивні змагання і свята. Значного успіху досягла аматорська футбольна команда «Велика Багачка» – володар суперкубка Полтавщини 2016 р.

Заклади харчування Великобагачанської ОТГ представлені ресторанами, кафе, кафетеріями, піцеріями та магазинами-кафе. Найбільше їх розташовано в центрі селища Велика Багачка, зокрема це ресторан «Перлина» (по вул. Шевченка, 92), кафе «Лелека» (вул Набережна, на території санаторія «Псел»), Кафе «Колінькова хата» (вул. Шевченка, 77), Кафе «Едем» (вул. Набережна, 76), кафе « Інтер» (вул. Шевченка), кафе «Шанс» (вул. Набережна), кафе «Неаполь» (вул. Каштанова), піцерія «Хеппі піца» (вул. Європейська).

У селі Радивонівка закладами харчування є кафе «Сенат», кафетерій «Валентина», кафетерій «Наталі» та кафетерій «Хатинка».У селі Степанівка є 3 кафе : кафе «Зодіак» (вул.Молодіжна, 17), кафе «Людмила» (вул. Комарова, 2) та кафе «У мекса». Закладами харчування села Якимове є Кафетерій «Бірюза» (вул.Миру, 12А) та Кафетерій «Рута» (вул.Миру,16). В селі Мар’янівка функціонують кафе «Люан» та кафе «Світлана». В селі Байрак працює магазин-кафе «Наталі».

Культурний комплекс Великобагачанської ОТГ налічує:

6 будинків культури:

1. Багачанський Перший сільський будинок культури (село Багачка Перша, вул. Миру,34);
2. Байрацький сільський будинок культури (село Байрак);
3. Балюківський сільський будинок культури (село Балюки, вул.Шкільна,13);
4. Бутоводолинський сільський будинок культури (село Бутова Долина, вул. Миру,58а);
5. Степанівський сільський будинок культури(село Степанівка, вул. Комарова, 4);
6. Якимівський сільський будинок культури (село Якимове, вул.Миру,18).

10 бібліотек:

1. Центральна районна бібліотека (селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 1);
2. Багачанська Перша сільська бібліотека – філія (село Багачка Перша, вул. Миру,34);
3. Байрацька сільська бібліотека (село Байрак);
4. Балюківська сільська бібліотека-філія (село Балюки, вул.Шкільна, 13);
5. Бутоводолинська сільська бібліотека (село Бутова Долина, вул. Миру, 59б);
6. Довгалівська сільська бібліотека (село Довгалівка, вул. Шляхова, 7);
7. Мар’янівська сільська бібліотека-філія (село Мар’янівка);
8. Радивонівська сільська бібліотека-філія ( село Радивонівка);
9. Степанівська сільська бібліотека – філія (село Степанівка, вул. Комарова, 4);
10. Якимівська сільська бібліотека-філія (село Якимове, вул.Молодіжна, 2).

Також функціонують Великобагачанський районний методичний центр народної творчості (селище Велика Багачка, вул. Каштанова, 24), районний будинок творчості дітей та юнацтва, по вулиці Каштанова, 1 .Основна форма роботи будинку творчості – гуртки. Сьогодні РБТДтЮ – це 23 гурткові групи естетичного, декоративно-прикладного, еколого-натуралістичного та туристсько-краєзнавчого напрямку. В селищі Велика Багачка, по вулиці Каштанова, 15 розташований районний краєзнавчий музей.

Великобагачанська громада має виняткове положення, саме тут знайдено численні поселення та кургани епохи бронзи ( ІІ- поч. І тис. до н. е), це козацький та кобзарський край, а також батьківщина нескінченної кількості безіменних та відомих героїв. На території Великобагачанської громади чимало місць пов’язані із життям та творчістю багатьох видатних письменників, громадських діячів.

Найбільш історично значущим місцем Великобагачанської ОТГ є селище Велика Багачка. На північно-східній околиці селища знаходиться поселення епохи бронзи, що датується ІІ- поч. І тис. до н. е, тут були знайдені залишки грубої ліпної кераміки з примітивними орнаментами. На території громади знайдені також численні кургани датовані тим же періодом, в селах Буряківщина, Гарнокут, Довгалівка, Шепелі.

Головним релігійним об’єктом Великобагачанської ОТГ є Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Великій Багачці на вулиці Гоголя. Поруч також знаходиться озеро Центральне. Церква була побудована в 1710 році. У 1937 році за радянської влади будівля була знищена. Коли Україна стала незалежною, виникло питання про відновлення храму. Спочатку церковні служби проходили в орендованому приміщенні фабрики «Веснянка». Згодом спільними зусиллями прихожан і батька Василя Фазана був побудований новий храм.

До пам’яток історії та культури, належать пам’ятні знаки в честь історичних подій, що відбувались на Полтавщині, братські могили та могили окремих воїнів що загинули під час Великої вітчизняної війни , пам’ятники та пам’ятні знаки жертвам Голодомору , а також пам’ятники історичним особам. Значний інтерес представляють пам’ятки історії, культури та мистецтва, які знаходяться в селищі Велика Багачка , на головній вулиці міста (вул. Каштанова) розташований меморiальний комплекс: група могил радянських воїнiв, партизанiв, пам’ятний знак полеглим землякам, алея Героїв, в старій частині центрального кладовища розташоване місце поховання жертв Голодомору 1932 - 1933 рр. воно представлене курганом та залізобетонним хрестом.

До пам’яток історії та культури, яких на території району нараховується більше 37, належать пам’ятні знаки в честь історичних подій, що відбувались на території Полтавщини, братські могили та могили окремих воїнів що загинули під час Великої Вітчизняної війни (15 шт), пам’ятники та пам’ятні знаки жертвам Голодомору (6 шт.), пам’ятники історичним особам (10), пам’ятки архітектури (1), меморіальні комплекси, які знаходяться по всій території району.

Житловий фонд Великобагачанської ОТГ станом на 2017 рік становить 116,96 тис. м2.(Без врахування даних по смт Велика Багачка). Обслуговуванням житла населення Великобагачанської ОТГ займається Дільниц комунального підприємства «Миргородводоканал», Полтавське відділення БТІ (Бюро технічної інвентаризації) та Великобагачанське управління по експлуатації газового господарства що знаходяться у селищі Велика Багачка.

Для послуг населення Великобагачанської ОТГ функціонують:

• 40 продуктових магазинів («Арсенал», «Бірюза», «Європа», «Єрмоліно»,«Каштан», «Копієчка», «Кулиничі», «Ласунчик», «Мередіан», «Монарх», «Наша ряба», «Оскар», «Псел», «Псьол», «Райспоживспілка», «Отаман», «Продукти», «Гастрономчик», «Лілія», «Смак» в селищі Велика Багачка; «Валентина», «Хатинка» - село Радивонівка; «Продукти», «Жадана» - село Якимове; а також продуктові магазини в селах Мар’янівка, Семенівка, Пушкареве, Довгалівка, Багачка Перша, Байрак, Балюки);
• 18 промислових магазинів в селищі Велика Багачка (« Креатив», «Аврора», «Арсенал», «Атлон», «Госптовари», «Дюмані», «Електрон», «Заводський», «Комбікорм» , «Промтовари», «Сонечко», «Універмаг», «Фортуна», «Фрекенбок», «Аннушка», «Господарчі товари», «Грант») та 2 магазини насіння;
• 5 магазинів будівельних матеріалів в селищі Велика Багачка ( «Твій дім», «Камелот», «Хазяїн», «Будівельні товари», «Будматеріали»);
• 4 магазини автозапчастин («Автозапчастини», «Ваш авто», «Рудівський», «Скутерок»);
• 11 магазинів одягу та взуття («Все від 35», «Імідж», «Каблучок», «Кошкин дом»,«Паула», «Грація», «Дитячий одяг», «Лідер», «Фаворит», «Стиль», «Rosana»);
• 2 магазини канцтоварів («Вундеркінд», «Канцтовариш»);
• 2 магазини ювелірних виробів («Золото срібло», «Aurum»);
• 6 салонів краси ( «Афродіта», «Перукарня», «Краса» , «Наталія», «Чарівниця», «Шарм»);
• 2 заклади ритуальних послуг;
• Майстерні по ремонту одягу, пошиттю штор та ремонту годинників;
• Кіоск «Преса».

Також громаді працюють 11 відділень поштового зв’язку. В кожному старостинському окрузі є відділення поштового зв’язку «Укрпошта», в селищі Велика Багачка також функціонують недержавні відділення поштового зв’язку – «Нова пошта», « Інтайм», «Делівері» (всі розташовані по вулиці Шевченка).

У Великобагачанській ОТГ наявні пам’ятки матеріальної та духовної культури. До пам’яток історії та культури, належать пам’ятні знаки в честь історичних подій, що відбувались на Полтавщині, братські могили та могили окремих воїнів що загинули під час Великої вітчизняної війни, пам’ятники та пам’ятні знаки жертвам Голодомору.

Значний інтерес представляють пам’ятки історії, культури та мистецтва, які знаходяться в селищі Велика Багачка, на головній вулиці міста (вул. Каштанова) розташований меморiальний комплекс: група могил радянських воїнiв, партизанiв, пам’ятний знак полеглим землякам, алея Героїв, на в’їзді до селища розташовано пам’ятний камінь-меморіал козакам, в старій частині центрального кладовища розташоване місце поховання жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. воно представлене курганом та залізобетонним хрестом.

У Великій Багачці є 700-річний дуб черещатий, а в селі Мар’янівка росте 400-річний дуб черещатий, під ним, за переказами, Т. Шевченко в жовтні 1845 р. писав поеми «Невільник» та «Єретик». Біля школи мистецтв встановлено пам’ятник сліпому бандуристові-кобзарю Федору Даниловичу Кушнерику. Головним релігійним об’єктом громади є Церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Селище лежить на правому березі Псла, тому користується йогоресурсами. Будучи віддаленим від промислових центрів, ця територія є екологічно чистою, тому тут функціонує санаторій «Псьол» по вулиці Набережна, 76. Головне багатство санаторію - хлоридно-натрієва слаболужна мінеральна вода «Великобагачанська», яка використовується для питного лікування і зовнішнього застосування.Мінеральну воду санаторій одержує з власних свердловин глибиною 300 м, розташованих на його території.

Природні умови та ресурси території вплинули на створення тут ландшафтних заказників. Території заказників мають велике значення як природний комплекс лісових ділянок, луків, заплавних водойм з різноманітною флорою і фауною (деякі види занесені до Червоної книги України). Байраківський ландшафтний заказник мiсцевого значення розташований на лівому березі р. Псел між селищем Велика Багачка та с. Затiн i с. Байрак. 3находиться у володінні Великобагачанської селищної ради -642, 5 га, ТОВ «Багачанське» -127,5 га. Площа – 770 га. Типовий природний заплавний комплекс, який включає різноманітні луки (справжнi, остепненi), чисельнi затоки та старичнi озера, вiльховий лiс. На справжніх луках виявлено численні популяції косарикiв тонких, 3анесених до Червоної книги України.

Матеріально-технічну основу туристичної інфраструктури складають готелі, мотелі, ресторани, заклади відпочинку, суб‘єкти економічної діяльності з надання туристичних послуг тощо. Для обслуговування туристів Великобагачанської ОТГ та подорожуючих працюють 4 готелі – «Оселя у Оксани» (смт Велика Багачка, вул. Набережна, 66), гостинний двір «Чотири сезони» (смт Велика Багачка, вул. Тітова 8А), «Сон на вуликах» (смт Велика Багачка, вул. Тітова) та «У Михалича» (смт. Велика Багачка, вул. Тітова 22).

В межах Великобагачанської ОТГ функціонують більше ніж 80 закладів торгівлі:

• 40 продуктових магазинів («Арсенал», «Бірюза», «Європа», «Єрмоліно», «Каштан», «Копієчка», «Кулиничі», «Ласунчик», «Мередіан», «Монарх», «Наша ряба», «Оскар», «Псел», «Псьол», «Райспоживспілка», «Отаман», «Продукти», «Гастрономчик», «Лілія», «Смак» в селищі Велика Багачка; «Валентина», «Хатинка» - село Радивонівка; «Продукти», «Жадана» – село Якимове; а також продуктові магазини в селах Мар’янівка, Семенівка, Пушкареве, Довгалівка, Багачка Перша, Байрак, Балюки);
• 18 промислових магазинів в селищі Велика Багачка (« Креатив», «Аврора», «Арсенал», «Атлон», «Госптовари», «Дюмані», «Електрон», «Заводський», «Комбікорм» , «Промтовари», «Сонечко», «Універмаг», «Фортуна», «Фрекенбок», «Аннушка», «Господарчі товари», «Грант») та 2 магазини насіння;
• 5 магазинів будівельних матеріалів в селищі Велика Багачка ( «Твій дім», «Камелот», «Хазяїн», «Будівельні товари», «Будматеріали»);
• 4 магазини автозапчастин («Автозапчастини», «Ваш авто», «Рудівський», «Скутерок»);
• 11 магазинів одягу та взуття («Все від 35», «Імідж», «Каблучок», «Кошкин дом», «Паула», «Грація», «Дитячий одяг», «Лідер», «Фаворит», «Стиль», «Rosana»);
• 2 магазини канцтоварів («Вундеркінд», «Канцтовариш»);
• 2 магазини ювелірних виробів («Золото срібло», «Aurum»);
• Кіоск «Преса».

В межах Великобагачанської ОТГ для зручності жителів працюють відділення 4-х банківських установ та платіжний термінал IBOX у Великій Багачці. Зокрема відділення Приват Банку, Райфайзен Банк Аваль, Полтава – банк та Ощадбанк у смт Велика Багачка, та відділення Ощадбанку у селі Радивонівка. У селищі Велика Багачка також функціонують дві страхові установи , це – страхова компанія «Оранта» та «Країна» по вулиці Шевченка.

Великобагачанська селищна громада має сприятливу для життя людини екологічну ситуацію. За рівнем природно-техногенної безпеки це одна з найбезпечніших територій. З природних загроз найбільш вразливими є повені, небезпечні метеорологічні явища, зсувні процеси. З техногенних забруднення внаслідок видобутку залізних руд в Горішніх Плавнях, видобутку вуглеводнів на сусідніх територіях. Територія Великобагачанщини наближена до ключових екокоридорів країни – Поліського, Дніпровського та Галицько-Слобожанського.

До гострих проблем, вирішення яких сприятиме підвищенню стану екологічної безпеки в громаді є оптимізації поводження із сміттям та побудова та облаштування систем каналізаційних систем у населених пунктах. Одним з найбільш нагальних завдань розвитку громади у сфері забезпечення екологічної безпеки є облаштування сміттєзвалища, налагодження переробки сміття, системного запровадження сортування сміття.

Додаткового вивчення потребує питання функціонування гідро об’єктів на річках в межах громади та їх впливу на режим річок системи Псла.

Стан екобезпеки та охорона природи є ключовими завданнями розвитку громади. Адже саме екофільне виробництво, спеціалізація на виробництві екологічних продуктів харчування можуть стати основою економічної стратегії її розвитку. Долина р. Псел з точки зору розбудови національної екологічної мережі може стати важливою з’єднуючою артерією між перспективними Дніпровським та Галицько-Слобожанським екологічними коридорами. В межах громади важливо розширити заповідану територію, насамперед, в долині Псла та його приток. На сьогодні, сформованим є Байраківський ландшафтний заказник місцевого значення (з 28 серпня 2009 року). Він розташований у межах громади на лівому березі річки Псел між селищем Велика Багачка та селами Затон і Байрак. Перебувають під охороною території Великобагачанської селищної ради — 642,5 га і ТОВ «Багачанське» — 127,5 га. Має значне природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення, є типовим для ландшафтів річкових заплав.

В його межах на справжніх луках ростуть значні популяції червонокнижних косариків тонких, зустрічається шолудивник пухнасто-квітковий (рідкісна рослина для на Полтавщини), у водних біоценозах рідкісна папороть — сальвінія плаваюча, а навколо заболочених ділянок — популяція лучно-болотної орхідеї – плодоріжка болотна.

Безпека життєдіяльності населення визначена двома основними параметрами – гостротою загроз та готовністю протидіяти їм. Поєднання цих параметрів визначає чутливість території до ризику, яка описується зусиллями, спрямованими на зниження схильності до виникнення небезпек, зниження вразливості людей і майна, раціональне управління земельними ресурсами і природним середовищем, вдосконалення готовності до небажаних явищ та їх завчасне попередження, залученням населення до системи забезпечення безпеки. Великобагачанський район має перспективи для реалізації стратегії розбудови системи екофільного виробництва, спеціалізації на виробництві органічних продуктів, формування безпечного середовища життя мешканців громади. Це визначає необхідність мінімізації екологічних, техногенних загроз, підняття соціальних стандартів життя, формування безпечного середовища.

За рівнем природно-техногенної безпеки це одна з найбезпечніших територій в Україні. З природних загроз найбільш вразливими є повені, небезпечні метеорологічні явища, зсувні процеси. З техногенних вибухо-, пожежонебезпечні об’єкти пов’язані із видобутком та транспортуванням вуглеводнів на сусідніх територіях (нафтобази у селищі Гоголеве, нафто- та газопроводи). До об’єктів підвищеної небезпеки в межах громади на лежать ТОВ «Великобагачанський міжгосподарський комбікормовий завод», сміттєзвалище, три великі АЗС, сім газорегулюючих пунктів Великобагачанського УЕГГ ПАТ «Полтавагаз».

Важливою складовою системи забезпечення безпеки громади є об’єкти, засоби, ресурси, насамперед фахівці, які залучаються для попередження небезпечних подій та мінімізації їх негативних наслідків. У Великобагачанській громаді для протидії загрозам діють 20 службовців ДСНС з двома пожежними автомобілями та одним для ДТП, 6 патрульних поліцейських з одним автомобілем, у Районному центрі первинної медико-санітарної допомоги селища Велика Багачка працює 119 медичних працівників, інших населених пунктах ще 9, діє система оповіщення населення та укриття на випадок військових дій у всіх населених пунктах.

Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet. Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet.

Виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради

Голова - Саковський Юрій Борисович (тел. (05345) 9 – 13 – 72);

Секретар - Срібна Людмила Олексіївна (тел. (05345) 9 – 15 – 06);

Заступник голови - Каленіченко Анатолій Миколайович (тел. (05345) 9 – 11 – 02);

Заступник голови - Каленіченко Анатолій Миколайович (тел. (05345) 9 – 14 – 52).

Члени виконавчого комітету:

1. Зленко Марина Миколаївна
2. Яценко Оксана Володимирів
3. Бранашко Ольга Борисівна
4. Лобур Олександр Миколайович
5. Гордусенко Лідія Володимирівна
6. Большачкова Ніна Віталіївна
7. Філіпенко Лідія Миколаївна
8. Самойлік Євген Володимирович
9. Хорольський Борис Олександрович
10. Ігнатенко Михайло Михайлович
11. Нікітенко Ніна Кіндратівна
12. Шульга Олександр Валерійович
13. Свердан Олександр Федорович
14. Діденко Олег Григорович
15. Гайворонський Сергій Васильович
16. Балюк Іван Махтейович
17. Пицяк Наталія Володимирівна
18. Максименко Микола Петрович
19. Джугань Олександр Васильович
20. Журавель Надія Григорівна
21. Большачкова Ніна Віталіївна
22. Гордусенко Лідія Володимирівна
23. Філіпенко Лідія Миколаївна
24. Лобур Олександр Миколайович

Виборчі округи і депутати Великобагачанської селищної ради

1. Ярошенко Сергій Миколайович – Депутат округу №1 (Велика Багачка: вул. Набережна, вул. Лісова, вул. Тітова, вул. 1 Травня, вул. Бузкова, пров. Шевченка);
2. Грибовод Геннадій Михайлович – Депутат округу №2 (Велика Багачка: вул. Гірська, пров. Святковий);
3. Біленко Володимир Пилипович - Депутат округу № 3 (Велика Багачка: вул. Польова, вул. Рудя Івана, вул. Миргородська, вул. Сонячна, вул. Механізаторів, вул. Захарченка Геннадія, вул. 40-річчя Перемоги, вул. Черкаса №№42—84В);
4. Якименко Олександр Володимирович – Депутат округу № 4 (Велика Багачка: вул. Зарічна, вул. Скелі, вул. Рибальська, вул. Гоголя, вул. Шевченка №№105—136, пров. Лісовий);
5. Скороденко Людмила Олексіївна - Депутат округу № 5 (Велика Багачка: вул. Шевченка №№1—86, вул. Черкаса №№1—40);
6. Мороз Андрій Іванович – Депутат округу №6 (Велика Багачка: вул. Загороднього, вул. Чекалових, вул. Шевченка №№87—94, вул. Каштанова №№1—12);
7. Тур Ольга Володимирівна – Депутат округу №7 (Велика Багачка: вул. Миру, вул. Каштанова №№16—44, пров. Шкільний);
8. Базалук Сергій Іванович – Депутат округу № 8 (Велика Багачка: вул. Весняна, вул. Європейська №№1—64, вул. Каштанова №№45—76);
9. Срібна Людмила Олексіївна – Депутат округу №9 (Велика Багачка: вул. Європейська №№65—72);
10. Онищенко Олег Олексійович – Депутат округу №10 (Велика Багачка: вул. Затишна, вул. Європейська №№74—168, пров. Зелений);
11. Бут Володимир Андрійович – Депутат округу №11 (Велика Багачка: вул. Марусенка, вул. Котляревського, вул. Вишнева, вул. Каштанова №№81—171);
12. Бутенко Віктор Михайлович – Депутат округу №12 (Велика Багачка: вул. Козацька, вул. Молодіжна, вул. Шкільна, вул. Гагаріна №№26—70);
13. Капінус Андрій Олександрович – Депутат округу №13 (Велика Багачка: вул. Театральна, вул. Ювілейна, вул. Українська, вул. Садова, вул. Степова, вул. Гагаріна №№1—25, пров. Ювілейний);
14. Макаренко Олександр Анатолійович – Депутат округу №14 (Бутова Долина, Буряківщина);
15. Живолуп Антоніна Павлівна – Депутат округу №15 (Довгалівка, Гарнокут, Пилипенки, Шепелі);
16. Журавель Володимир Пилипович – Депутат округу №16 (Байрак);
17. Удод Тамара Олексіївна – Депутат округу №17 (Затон, Мала Решетилівка);
18. Тронько Владислав Миколайович – Депутат округу №18 (Якимове: вул. Вишнева, вул. Дружби, вул. Лугова, вул. Молодіжна);
19. Овчаренко Сергій Павлович – Депутат округу №19 (Якимове: вул. Миру, вул. Ставкова, пров. Сонячний, пров. Садовий);
20. – Округ № 20 (Балюки) ;
21. Корнієнко Петро Петрович – Депутат округу №21 (Степанівка, Стефановщина);
22. Гриценко Петро Васильович – Депутат округу №22 (Багачка Перша, Широке);
23. Великий Олександр Іванович – Депутат округу №23 (Семенівка, Пушкареве);
24. Івченко Оксана Василівна – Депутат округу №24 (Радивонівка: вул. Вишнева, вул. Ватутіна, вул. Гагаріна, вул. Горянська, вул. Комарова, вул. Матросова, вул. Механізаторів, вул. Миру, вул. Садкова, вул. Токова, вул. Шевченка, вул. Шкільна, вул. Жовтнева, пров. Івана Франка, пров. Панаса Мирного, пров. Стадіонний);
25. Балюк Олександр Васильович – Депутат округу №25 (Мар’янівка, Радивонівка: вул. Партизанська, вул. Польова, вул. Пархоменка, вул. Степова, вул. Чкалова);
26. Яркий Антон Григорович – Депутат округу №26 (Володимирівка, Іванівка, Перекопівка, Радивонівка: вул. Низова, вул. Набережна, вул. Короленка, вул. Дружби, вул. Корольова, вул. Прокопенка, вул. Сковороди, пров. Тихий).

Старости Великобагачанської селищної ради

1. Лобур Олександр Миколайович - в.о. старости Якимівського старостинського округу (тел. (05345) 9 – 36 – 31);
2. Гордусенко Лідія Володимирівна - в.о. старости Багачанського Першого старостинського округу (тел. (05345) 9 – 34 – 34);
3. Большачкова Ніна Віталіївна - в.о. старости Степанівського старостинського округу (тел. (05345) 9 – 66 – 42);
4. Філіпенко Лідія Миколаївна - в.о. старости Радивонівського старостинського округу (тел. (05345) 9 – 64 – 31).

Керівники Великобагачанської селищної ради

Селищний голова - Саковський Юрій Борисович (тел. (05345) 9 – 13 – 72);

Секретар - Срібна Людмила Олексіївна (тел. (05345) 9 – 15 – 06);

Заступник голови - Каленіченко Анатолій Миколайович (тел. (05345) 9 – 11 – 02);

Заступник голови - Беркало Віктор Миколайович (тел. (05345) 9 – 14 – 52).

Керівники структурних підрозділів Великобагачанської селищної ради

Відділ юридичної та кадрової роботи:

• Бранашко Ольга Борисівна – спеціаліст І категорії юрисконсульт;
• Бехтер Аліна Вікторівна – спеціаліст І категорії по роботі з персоналом;

Відділ надання адміністративних послуг:

• Андріященко Сергій Дмитрович - начальник відділу надання адміністративних послуг;

Відділ містобудування та земельних відносин:

• Гладка Тетяна Миколаївна - начальник відділу містобудування та земельних відносин (тел. (05345) 9-25-91);

Відділ бухгалтерського обліку та звітності:

• Федорченко Людмила Григорівна - начальник відділу - головний бухгалтер;

Відділ освіти, молоді та спорту:

• Яценко Оксана Володимирівна - начальник відділу освіти, молоді та спорту;

Фінансовий відділ:

• Зленко Марина Миколаївна - начальник фінансового відділу;

Відділ благоустрою:

• Третяк Владислав Миколайович - начальник відділу благоустрою;

Сектор культури та туризму:

• Проскура Наталія Михайлівна - завідуюча сектором культури та туризму;

Загальний відділ:

• Онищенко Олег Олексійович - Начальник загального відділу;

Сектор економічного розвитку та інвестицій:

• Семенюта Сергій Григорович - завідувач сектору економічного розвитку та інвестицій.

Територіальні органи ЦОВВ

1. Керівник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану - Бабенко Людмила Василівна (тел.(05345) 9–15 –32) Вул.Чекалових 19 а;
2. Керівник Районного центру зайнятості - Верховінін Федір Володимирович (тел.(05345) 9–10 –92) Вул. Чекалових 1;
3. Керівник Районної державної адміністрації - Байрамов Камандар Іскяндар-огли (тел.(05345) 9–11 –43) Вул.Шевченка 73;
4. Керівник РС ГУ ДСНС України в Полтавській області – Гайворонський Сергій Васильович (тел.(05345) 9–15 –95 ) Вул..Шевченка 130;
5. Керівник Територіального центру соціального обслуговування – Горбань Микола Григорович (тел.(05345) 9–14 –60) Вул..Каштанова 17;
6. Керівник Управління Державного казначейства – Недайкаш Ольга Олександрівна (тел.(05345) 9–12 –48) Вул..Шевченка 71;
7. Керівник відділення Миргородської об’єднаної податкової інспекції – Онищенко Лариса Вікторівна (тел.(05345) 9–12 –58) Вул..Каштанова 3;
8. Керівник Великобагачанського військового комісаріату –Погорєлов Сергій Вікторович (тел.(05345) 9–18 –69) вул.Каштанова 3;
9. Керівник сектору управління Державної міграційної служби – Романенко Олег Григорович (тел.(05345) 9–12 –56) вул.Шевченка 73;
10. Керівник Великобагачанського відділення поліції ГУНП в Полтавській області – Свердан Олександр Федорович (тел. 0532517901) вул.Шевченка 103;
11. Керівник Великобагачанського районного суду – Хоролець Віталій Володимирович (тел.(05345) 9–12 –54) вул.Шевченка 69;
12. Керівник управління Держпродспоживслужби України – Юрчук Анатолій Григорович (тел.(05345) 9–14 –81) вул.Чекалових 29;
13. Керівник управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області - Прокофієв Петро Васильович (тел.(05345) 9–16 –44) вул.Чекалових 29;
14. Керівник відділу Держземагенства у Великобагачанському районі– Шепель Михайло Іванович (тел.(05345) 9–13 –71) вул.Шевченка 67;
15. Керівник Великобагачанського районного відділу Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» - Якименко Олександр Володимирович (тел.(05345) 9–24 –91) вул.Шевченка 67;
16. Керівник Миргородського відділення прокуратури – Шикунов Сергій Петрович (тел. (0225)52526) вул.Каштанова 3.

Відділ надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Великобагачанської селищної ради

Місце розташування: селище Велика Багачка, вул. Каштанова 20 (приміщення Великобагачанської селищної ради)

Графік роботи: пн. – пт. з 8:00 до 17:15, сб – нд: вихідні

Перелік адміністративних послуг які надаються відділом з надання адміністративних послуг при виконавчому комітеті Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області

У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

1. Право власності
2. Речові права, похідні від права власності:
• Право користування (сервітут);
• Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб(емфітевзис);
• Право забудови земельної ділянки(суперфіцій);
• Право господарського відання;
• Право оперативного управління;
• Право постійного користування та право оренди(суборенди) земельної ділянки;
• Право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою( їх окремою частиною), що виникають на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менше як три роки;
• Іпотека;
3. Інші речові права відповідно до Закону

У сфері надання відомостей з Державного земельного кадастру:

1. Надання витягу з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру (земельну ділянку), в тому числі, про обмеження у використанні земельної ділянки та землі в межах адміністративно – територіальних одиниць.
2. Надання довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру.
3. Надання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти(плану).
4. Надання копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
5. Пошук ,перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру.

У сфері реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб на території відповідної адміністративно – територіальної одиниці (Великобагачанської селищної ради)

1. Реєстрація місця проживання/перебування фізичних осіб.
2. Зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб.

Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet. Lorem ipsum dolor sit amet, consetetur sadipscing elitr, sed diam nonumy eirmod tempor invidunt ut labore et dolore magna aliquyam erat, sed diam voluptua. At vero eos et accusam et justo duo dolores et ea rebum. Stet clita kasd gubergren, no sea takimata sanctus est Lorem ipsum dolor sit amet.

Графік особистого прийому громадян у Великобагачанській селищній раді

1. Саковський Юрій Борисович - селищний голова ( понеділок з 13.00 до 17.00);
2. Каленіченко Анатолій Миколайович - заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради (середа 10.00. до 12.00);
3. Беркало Віктор Миколайович - заступник селищного голови (четвер з 9.00 до 10.00);
4. Срібна Людмила Олексіївна - секретар ради та виконкому (п'ятниця з 8.00 до 12.00);
5. Гладка Тетяна Миколаївна - начальник відділу містобудування та земельних відносин (понеділок, четвер 8.00 - 12 .00);
6. Яценко Оксана Володимирівна - начальник відділу освіти, молоді та спорту (четвер з 10.00 до 12.00);
7. Зленко Марина Миколаївна - начальник фінансового відділу (вівторок з 10 год. до 12 год.);
8. Проскура Наталія Михайлівна - завідувач сектору культури та туризму (вівторок з 10.00 до 12.00);
9. Федорченко Людмила Григорівна - начальник відділу бухгалтерського обліку та звітності (четвер з 10.00 до 12.00);
10. Семенюта Сергій Григорович - завідувач сектору економічного розвитку та інвестицій (вівторок 10.00-12.00);
11. Бранашко Ольга Борисівна - юрисконсульт селищної ради ( середа 9.00-11.00);
12. Андріященко Сергій Дмитрович - начальник відділу адмінпослуг (фізичні особи-понеділок, середа з 8.30 до 12.00 юридичні особи - вівторок, четвер з 8.30 до 12.00);

Великобагачанська селищна рада

Смт.Велика Багачка, вул.Каштанова, 20, 38300 Тел.(05345)9-14-52 (приймальня)

Селищний голова – Саковський Ю.Б., тел.(05345) 9–13–72

Секретар ради – Срібна Л.О. тел.(05345) 9–15–06

SWOT - аналіз за напрямом А.Підвищення економічної спроможності громади Сильні сторони: природні ресурси (земля, поклади глини та лікувальної мінеральної води, водойми, ліси, рекреаційні зони); наявність працюючих сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств; населення має практичний досвід заняття рослинництвом та тваринництвом; працює підприємство з виготовлення комбікормів; наявність будівель та споруд комунальної власності; працює санаторій «Псел»; наявність професійних кадрів та досвіду для надання санаторно-курортних послуг; через територію громади проходять дороги міжобласного значення; відкритість місцевої влади до співпраці з бізнесом. Слабкі сторони: • міграція молоді; • недостатня кількість робочих місць(безробіття); • низький рівень заробітної плати; • зношені інженерні мережі; • незадовільний стан доріг між населеними пунктами громади; • недостатня кількість пасажирських маршрутів всередині громади; • мала кількість підприємців; • недостатня підприємливість населення; • відсутні побутові послуги для населення; • частина підприємців, що ведуть діяльність в ОТГ не сплачують податки; • тіньова зайнятість населення; • відсутні вільні земельні ділянки; • не проведена інвентаризація земель та будівель і споруд комунальної власності; • відсутні містобудівні документи (генеральні плани забудови) Великобагачанської ОТГ • відсутня інфраструктура підтримки підприємництва; • відсутні зовнішні інвестиції; • відсутні вільні земельні ділянки для підприємницької діяльності; • відсутня промоція ресурсів ОТГ за межами громади. Можливості: • зростання попиту на продовольство (у т.ч. екологічно чисту продукцію) на світовому ринку стимулюватиме розвиток АПК; продовження реформ в Україні сприятиме покращенню бізнес-клімату; • створення умов для безпеки життя, діяльності та майна; • розвиток території ОТГ та інфраструктури; • розвиток «зеленого» туризму; • розвиток історико-культурного туризму; • розвиток малого та середнього бізнесу; • залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій; • створення нових переробних підприємств для сільськогосподарської продукції, що виробляється; • покращення платоспроможності населення; • продовження діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об‘єднані громади; • бюджетна підтримка об‘єднаних громад. Загрози: • продовження або замороження військового конфлікту на сході України; • корупція; • згортання реформ; • негативні політичні та економічні зміни в Україні; • негативні зміни податкового законодавства; • зростання вартості енергоносіїв; • відтік молоді та кваліфікованих кадрів; • старіння та зниження чисельності населення; • техногенна катастрофа. SWOT- аналіз Напрям В. Розвиток сільських територій Сильні сторони: • наявність мереж та об’єктів комунальної інфраструктури; • наявність мереж та об’єктів соціальної інфраструктури; • по території громади проходить траса Київ – Харків – Довжанський та дороги міжобласного значення; • сталі традиції проведення обласного кобзарського свята «Взяв би я бандуру»; • наявність дошкільних, шкільних та позашкільних закладів; • наявність офіційного сайту громади; • участь громади в Проекті Ради Європи з організаційного розвитку; • довіра мешканців до місцевої влади; • наявність активних жінок та молоді, кількість яких поступово зростає; • конструктивно налаштований на співпрацю з населенням депутатський корпус та виконавчий комітет; • створені та працюють громадські організації; • проведення культурно-організаційних заходів до свят по селам. Слабкі сторони: • стан доріг між населеними пунктами ОТГ потребує капітального ремонту; • стан пасажирських перевезень між населеними пунктами по території громади не задовольняє мешканців, • кількість облаштованих зупинок недостатня; • стан водопровідних мереж в населених пунктах потребує реконструкції та ремонту, водопровід є не у всіх населених пунктах, вода для пиття містить велику кількість фтору; • в ряді населених пунктів знижується рівень води у криницях; • відсутня містобудівна документація, не проведена інвентаризація земель; • не добудовано полігон ТВП, сміття не вивозиться з сіл, недостатньо баків для сміття; • енергозатратні об’єкти освіти, культури та охорони здоров’я; • недостатньо місць обладнаних для відпочинку(у т.ч рекреаційні зони), дозвілля, фізкультури та спорту; • не всі населені пункти обладнані освітленням; • будівлі бюджетних установ потребують ремонту; • велика протяжність території ОТГ, найвіддаленіші села від адміністративного центру не отримують певного переліку послуг; • відсутній ЦНАП; • рівень організації заходів для відпочинку і дозвілля не задовольняє мешканців, особливо молодь; • не влаштовує перелік та рівень медичних послуг; • недостатньо сучасних, облаштованих місць відпочинку та зон відпочинку як на території населених пунктів так і у рекреаційних зонах; • низька активність населення у суспільному житті; • недостатньо професійних управлінських кадрів в ОМС, потреба в навчанні та інформаційному забезпеченні працівників у т.ч. з питань управління громадою; • не налагоджено роботу ЦНАП; • недостатньо заходів розвитку для молоді, жінок, ВПО, осіб з інвалідністю; • низька інформаційна забезпеченість мешканців відносно планів та перспективи розвитку ОТГ; • слабка залученість та невмотивованість мешканців до спільної реалізації проектів в громаді; • правова необізнаність значної частини населення громади; • недостатньо заходів для формування відчуття єдності в громаді, рівних можливостей, прав та обов’язків. Можливості: • продовження реформ в Україні сприятиме покращенню дорожньої та транспортної інфраструктури; • створення умов для безпеки життя, діяльності та майна; • розвиток території ОТГ та інфраструктури; • розвиток малого та середнього бізнесу; • залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій; • покращення платоспроможності населення; • продовження діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об‘єднані громади; • бюджетна підтримка об‘єднаних громад. Загрози: • продовження або замороження військового конфлікту на сході України; • корупція; • згортання реформ; • негативні політичні та економічні зміни в Україні; • зростання вартості енергоносіїв; • відтік молоді та кваліфікованих кадрів; • старіння та зниження чисельності населення; • техногенна катастрофа; • знищення лісів, засмічення річок.